Демпінг-фактор (коефіцієнт демпфування, damping factor) – характеристика підсилювача, що визначає його взаємодію з навантаженням (акустичною системою) та є відношенням опору навантаження до вихідного опору підсилювача.
Kd=R/ro
Стандарт DIN45500 визначав коефіцієнт демпфування для Hi-Fi підсилювачів не менше 20. Це означає, що вихідний опір підсилювача при роботі на навантаження 8 Ом має бути не більше 0,4 Ом.
Обчислити вихідний опір підсилювача в аматорських умовах можна, якщо за однакового вхідного сигналу виміряти його вихідну напругу без навантаження (Eo) і при навантаженні (U) опором (R).
ro=R(Eo/U-1)
Точність цього простого методу знижується при вихідному опорі підсилювача менше 0,05 Ом.
Для чого було вводити новий показник «демпінг – фактор», якщо його суттю є вихідний опір підсилювача ? Погодьтеся, в рекламних цілях "демпінг-фактор 8000" звучить набагато краще, ніж "вихідний опір 0,001 Ом".
PS. Як не дивно, демпінг-фактор тісно переплітається із «звучанням кабелів». Опір акустичного кабелю підсумовується з вихідним опором підсилювача і стає складовою демпінг-фактора.
Для кабелю довжиною 2 м опір 0,1 Ом – цілком пристойний показник. Але для підсилювача з вихідним опором 0,01 Ом демпінг-фактор на навантаженні 8 Ом з таким кабелем знизиться з 800 до 72. Але якщо використовувати тоненький "шнурок" та ненадійні клеми загальним опором 0,5...1,1 Ом, то демпінг-фактор впаде до 15-8, незалежно від показників підсилювача. Також варто не забувати і про опір контактів реле захисту акустичних систем.